Перейти к содержанию
  • записи
    3
  • комментариев
    8
  • просмотр
    701

допомоги психологів потребують зовсім не всі, а лише ті, у кого є або були батьки.


 

Існує така гіпотеза,
що у кожної людини є мама і тато.
Навіть якщо людина їх ніколи не бачила.
Мама — дала життя.
Якщо пощастило, то ще й любов, молоко, посмішку, захист.
Якщо зовсім не пощастило — тільки життя.
Якщо вам пощастило з мамою — у вас хороший зв’язок з усім, що вам дається просто так,
тому що всесвіт вас любить.
У вас всередині є чудова «підпрограма»,
яка говорить,
що світ щедрий і добрий
і все, що потрібно — буде
і що платити за це не потрібно.
 
Якщо пощастило менше –
то в цій підпрограмі прописано,
що потрібно платити за це «правильною» поведінкою
або там,
що бути «невидимим»
або чимось ще.
Або взагалі, що світ мізерний, бідний і нічого не допросишся,
а будеш наполягати – отримаєш по перше число.
Тато теж дуже важливий,
навіть якщо людина його ніколи не бачила.
Іноді взагалі найкраще,
що тато може зробити,
щоб дитина вижила —
це піти відразу після зачаття
і ніколи не повертатися.
Але це матиме наслідки.
Якщо мама дає доступ до ресурсів,
то тато дає визнання.
Саме від тата хлопчик почує: «справжній чоловік росте, молодець».
А дівчинка — «Ось моя принцеса».
Якщо з татом все було в порядку — людина виросте самодостатньою.
У неї вбудована «підпрограма»,
в якій прописано «я — молодець».
І нічия похвала їй не потрібна.
Але якщо для татового визнання треба було вивернутися навиворіт —
ця підпрограма виглядає як
«щоб визнали,
треба вивернутися навиворіт».
Якщо визнання не вистачило,
людина шукає його все життя.
 
І знаходить.
Багато.
Його всі знають, всі дякують.
Правда, не платять і не допомагають у відповідь...
але йому і не потрібно.
Біда в тому, що скільки б не було похвали і визнання — це не татова похвала.
Бездонну чашу не наповнити.
Є багато способів, як з цим працювати.
Якщо всередині нас є якась наша частина, яка жадає похвали,
значить
десь там є і частина,
яка може цю похвалу дати.
І треба просто зробити так, щоб вони зустрілися.
 
Тетяна Черній
 
  • Нравится 2

6 Комментариев


Рекомендуемые комментарии

Глафира

Опубликовано

Супер. Все так и есть.

  • Люблю 1
  • Психологи
Sasha Weiss

Опубликовано

"Якщо всередині нас є якась наша частина, яка жадає похвали,
значить
десь там є і частина,
яка може цю похвалу дати."
 
Вот так и живём, брать-давать, в вечном ощущении обмена внутри нас самих. А ведь внутри уже всё едино, чего не скажешь о внешнем мире, о нашем окружение. Мы не плохие, что бы похвалить внутри, не больны, что бы исцелить внутри-мы хорошие от природы, что просто необходимо вспомнить один лишь раз в жизни...
Глафира

Опубликовано

10 годин тому, Sasha Weiss сказав:

А ведь внутри уже всё едино

С чего бы это?

  • Психологи
Sasha Weiss

Опубликовано

13 годин тому, Глафира сказав:

С чего бы это?

На самом деле психика целостная. 

Абрамыч

Опубликовано

1 годину тому, Sasha Weiss сказав:

На самом деле психика целостная. 

на самом деле и жопа целостная.

но в ней почему-то трещина.

  • Смеюсь 2
Глафира

Опубликовано

8 годин тому, Sasha Weiss сказав:

На самом деле психика целостная. 

Я и забыла с кем говорю.

Для публикации сообщений создайте учётную запись или авторизуйтесь

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать учетную запись

Зарегистрируйте новую учётную запись в нашем сообществе. Это очень просто!

Регистрация нового пользователя

Войти

Уже есть аккаунт? Войти в систему.

Войти
×
×
  • Создать...