VARVARA-MARIJA

насколько я помню, Алексеев уехал из России, чтобы его и сыновей не забрали на войну. и это именно жена отказалась уезжать. если бы согласились - жили бы до сих пор вместе. да, на аренде, но семьёй. а если жена сама отказалась, смысл ему жить на аренде? а недвижимость или землю можно оформлять только на филиппинку.

мда...есть такое последнее интервью Полозковой - очередное тому доказательство ( та это капец( понараживают хз зачем, потом не знают, что с ними делать, дома пресуют, эти жертвы домашнего буллинга приходят в школу, устраивают буллинг нормальным адекватным детям, те в свою очередь становятся стрелками. круговорот идиотизма в природе. наорал на своего ребенка, люлей дал, телефон забрал и сидит дальше в коментах на ютубе строчит, айяйяй чё творится то, посмотрите люди добрые, это виноваты учителя, психиатры, правительство, инопланетяне, но только не он, $ука

это прекрасно, что вы разговариваете и что он делится. но это не значит, что Вы обязаны на каждое его "хочу" брать билеты. достаточно замечательных фраз типа "да?", "это отлично, что у тебя есть план", "я рад, что ты со мной откровенен, я бы расстоился, если бы что-то важное скрывал, я беспокоюсь о тебе", "расскажи подробнее, мне интересно", "я подумаю об этом, мне нужно время, некоторые решения нельзя принимать за минуту", "я понимаю, что ты чувствуешь, мне очень жаль, давай обнимеся" и прочее бла-бла.. не требующее никаких движений.

100 % у меня тоже есть такие примеры из жизни. это долго, сложно, плоды будут через несколько лет, но оно того стоит.

она не лишена родительских прав, поэтому Вы не сможете запретить им общаться. более того, если бы это было так - это не гарантия, что ребенок бы не хотел к маме. есть случаи, когда дети убегают от хорошего и адекватного отца к маме-алкоголичке, только на том основании, что она мама, и им всё равно, что там написано в решении суда. скорее всего, что у отца моих детей есть какой-то психиатрический диагноз. и скорее всего это останется тайной, так как обследоваться он отказывается. я потратила много времени и денег на консультации психиатров и психотерапевтов, плюс сама закончила университет по специальности "психология". результат таков, что да - здесь я согласна с Энель - эта информация детям до 18 не нужна. и после 18 - большой вопрос, я подумаю об этом потом. 1. ребенку и так сейчас тяжело, может ТАК тяжело ему не будет никогда больше. и что Вы делаете в самый тяжелый момент его жизни - наваливаете вообще непосильную ношу? ну не способен он сейчас вывезти информацию, что с его мамой что-то сильно не так. того, что она есть и любит его, как может - вполне достаточно. да, может она и опасна для его психики, но Вы сделали всё возможное, чтобы ограничить её физическое влияние. 2. чем ему поможет информация, что с мамой что-то не так? ничем. а вот комплексов наплодить может, особенно в этом возрасте. разгребать потом всю жизнь.

100 500++++

да, это одно из самых сложных. я на форуме всегда топила против сидения с ребенком за уроками, и раньше сама этого никогда не делала. исключительно по настойчивому запросу, что было крайне редко. и что ты думаешь? я уже ДВА месяца почти КАЖДЫЙ ДЕНЬ занимаюсь с сыном нидерландским. аж самой не верится )) что мне для этого нужно было? - осознать необходимость и смириться с ней - ГОД потратить на изучение первых двух уровней, хотя мне не очень надо, мне хватает английского - выдержать первый МЕСЯЦ его нытья "занафига мне это надо, я не хочу, первого уровня мне хватит...." потом всё пошло как по маслу, я сдвинула с места эту ржавую телегу 💪

моим 15,5. им было 12, когда я увезла их в другую страну. качели "хочу в Украину/не хочу в Украину, хочу собаку/не хочу гулять с собакой, хочу жить с папой/не хочу жить с папой, эти друзья не такие/эти друзья самые лучшие...." - это сложно контейнировать и вывозить, и иногда мне казалось, что сейчас я сломаюсь. ты как хороший родитель позволяешь своему ребенку залезть под кожу, но ты же первый от этого страдаешь. чем могу поделиться? - после 14-ти будет легче. ощущение, что гормональный шторм с 10-тибального уменьшился до 3-4 баллов. - я научилась не путать вещи, в которых могу дать ребенку руль. они выбирают хобби, свои школьные оценки, друзей, еду, одежду, телефон, компьютер, велосипед. в какой стране жить, с кем жить, по какому графику жить, сколько тратить и др. - выбираю я. иногда больно, обидно, до слёз, но я могу понять эти эмоции и помочь пережить это. я рядом, если что. могу оплатить психолога. все "хочу", которые я не выполню здесь и сейчас - пожалуйста, всё в твоих руках, ходим в школу, учим язык, начинаем зарабатывать и воплощать свои мечты в жизнь. если это будет жизнь под ракетами или служба в армии - ну чтож, я смирюсь, конечно. - им надо дать статус "ребенок войны" , понять, войти в их положение и простить. из-за войны их жизнь полностью поломалась. пришлось строить новую в чужой стране, не зная языка. и тут я не всё могу сделать за них, к сожалению. и пережить такое в пубертате - не знаю, что может быть хуже. разве что одинокие больные пенсионеры могут забрать первое место. дети до 10 лет, по моим наблюдениям, очень быстро выучили язык и адаптировались. дети после 15 - тоже, на тот момент уже было сформировано какое-то критическое мышление и гормоны немного улеглись. а категория 10-15 самая уязвимая. это хрустальная ваза, которую нельзя разбить, лавируя в шторме. и одновременно сохранить себя в адеквате. сказать, что это сложно - ничего не сказать.

я поняла термин "девочка" как инфантилизм. если про состояние души, то оно у меня разное бывает, и такое в том числе.

мне 45, я не могу себе позволить оставаться девочкой, имея ответственность за двоих несовершеннолетних детей. кроме меня, им не на кого опереться, к сожалению. и да, это в каком-то смысле борьба, и может я тоже не доплыву, гарантий никаких нет. ну пока мне удаётся совмещать приятное с полезным. я бы убрала слово "сплошное". часто гуляю, общаюсь с друзьями, хожу в кино, в театр, в выходные и праздники сплю до обеда, почти не готовлю. за последние 4 месяца была в Париже, Кельне, Львове. во Львове даже 2!! раза )) флешбеки они же не накрывают 24/7, слава Богу. они случаются иногда, надо просто знать, как с ними бороться, чтобы не упасть в яму, про которую писал Оззи.

1. каждая новая красивая картинка уменьшает количество возвратов старых негативных. через не хочу надо себя уговаривать на прогулки в красивые места, ходить другими дорогами, есть новую пищу в новых ресторанах. мне раньше и в голову бы не пришло тащиться в ботанический сад, ну что я там забыла? а сейчас норм - иногда захаживаю, вот думаю абонемент купить, так дешевле. 2. взять контроль над мыслями. тело на тысячелетия старше мозга, схераль мозг рулит?? "Ученые Кембриджского университета в результате исследования установили, что подавление негативных мыслей положительно влияет на психическое здоровье, в том числе участников с ПТСР." Придумываем Стоп-слово, останавливаем негативный поток, переключаем на что-то позитивное. Умение управлять своими мыслями добавляет уверенности в себе, как и любое новое умение. Да, иногда прямо хочется пострадать. Тогда заводим будильник - "30 минут смотрю картинки из прошлой жизни, потом харе". Будильник прозвенел - упал, отжался, пошёл работать. 3. Не надо ковыряться в г@вне, пролетая над которым мухи дохнут. Можно задохнуться. ну смысл откапывать труп и обсматривать его? чтобы что? 4. хорошо помогает групповая терапия. даже если психолог слабый, коллектив себе подобных всегда подбодрит. 5. психоделики и каннабис, по рецепту врача, конечно. 6. ну еще есть куча всего. жипити, ютуб, терапевты в помощь. это так, что быстро вспомнила.

всё хорошо, спасибо, что беспокоишься ) хотела создать тему типа "витальной интерполяции", но название не придумывается. поэтому пусть будет тут.

"Луганськ заснувала Катерина ІІ а до того тут було "Дике поле", - так у російських підручниках пишуть. Та ви шо? А нічого, що ще за 100 років до цього тут були українські козацькі поселення Камяний Брід та Вергунка? А Луганська до 1882 року у природі не існувало. Більше того, саме Катерина ІІ зробила кріпаками-рабами місцевих козаків і селян, які раніше рабства не знали. Маріуполь? Це стара фортеця Кальміуської паланки запорізьких козаків Домаха. Донецьк? Старе поселення запорожців Олександрівка. Бахмут? Запорізькі солеварні. Словяносербськ Луганської області? Старий зимівник Кальміуської паланки Запорізької Січі, що називався Підгорне урочище. Відомий щонайменше з 1740 року. Зимогір`я Луганської області (відоме ще як станція Родакове) - нині в окупації - зимівник Кальміуської паланки Запорізької Січі під назвою Черкаський Брід (1645 рік). Нарешті моє рідне місто Торецьк (колишній Дзержинськ) Донецької області почалося з поселення Щербинівка, яке було засновано запорізьким отаманом Антоном Щербиною. Хочете за Харківську область? Будь ласка. Місто Ізюм - старий козацький городок 1639 року. Пізніше - центр Ізюмського козацького полку. Харків? Заснований козацькими полковниками Донець-Захаржевськими. Може про Одесу поговоримо? Це давня українська фортеця Коцюбіїв (1415 року) коли Москва ще була улусом Орди. Знаменитий Пересип саме тоді утворився. Може, про Херсон або Бердянськ поговоримо? Ні? "Новоросія", кажуть рашисти? Ну-ну... P.S. Про справжню історію нашого народу, що її намагаються на замовлення Кремля спаскудити орди "істориків" на чолі з толочками-фрояновими-тихомировими та іже з ними. Історичні розслідування, автором яких маю честь бути. Павло Бондаренко

СЕКРЕТ УДАЧІ від Річарда Вайзмана. Не панацея , але вектор розвитку. На початку 2000-х років психолог Річард Вайзман провів в університеті Хердфордшир серію експериментів, метою яких було зрозуміти, що таке удача? В експериментах взяло участь 400 людей. Половина їх вважали себе «удачливими», а друга половина, навпаки, сприймали себе як «невдах». В одному з експериментів Вайзман попросив досліджуваних підрахувати кількість ілюстрацій у газеті. «Невдалі» витрачали на підрахунок ілюстрацій приблизно по 2 хвилини. «Удачливі» повертали газету за кілька секунд, бо помічали на її другій сторінці оголошення, попередньо розміщене організаторами експерименту. Воно гласило: «Далі не рахуй, тут 43 картинки». «Неудачливі» оголошення не помічали, оскільки були надто сконцентровані на підрахунку картинок. Той самий результат дав і інший експеримент, під час якого учасники отримали таке завдання: пройти через порожню кімнату, а потім у наступній кімнаті сісти за столик по сусідству з якимсь чоловіком, випити чашку кави та повернутися назад. За виконання завдання кожен учасник експерименту отримував 10 фунтів. Із завданням успішно впоралися всі учасники експерименту – і «удачливі» ,і «невдахи». Але «удачливі» отримали набагато більше, ніж по 10 фунтів. Тому що вони помічали банкноту 50 фунтів, яка лежала на підлозі в першій, порожній кімнаті) «Невдачливі» цю банкноту не помічали – вони були надто зосереджені на виконанні завдання. Крім того, «удачливі», на відміну від «невдах», не просто мовчки пили каву поряд з «якимось чоловіком», а починали спілкуватися з ним і швидко з'ясовували, що цей чоловік був відомим бізнесменом, який пропонував бажаючим оплачувану роботу. Аналізуючи результати експериментів, Річард Вайзман писав: «У тих, хто вважає себе невдахою, занадто вузький фокус уваги. Вони схиблені на безпеці і дуже тривожні замість того, щоб гратися як дельфін у морі випадкового вибору, вони зациклюються на контролюванні того, що відбувається». https://scontent-ams2-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/491296832_2596621343870068_4733359117517427111_n.jpg?stp=dst-jpg_p526x296_tt6&_nc_cat=111&ccb=1-7&_nc_sid=f727a1&_nc_ohc=krouvqcLgYcQ7kNvwG73WjQ&_nc_oc=Adn4ySmxDsx65UoKmXzI-RYyDxOelKeZYohQEZy1CKAi_HCvsgXJKEjNn_QvuADtlSA&_nc_zt=23&_nc_ht=scontent-ams2-1.xx&_nc_gid=Su_6agizMIG3-tsfvxc_Qg&oh=00_AfM0uiq_jprbqg42BZs492MytE_n_KdSk24ZPswRfeZR5Q&oe=684A3D89 Усі

Існує така гіпотеза, що у кожної людини є мама і тато. ⠀ Навіть якщо людина їх ніколи не бачила. ⠀ Мама — дала життя. Якщо пощастило, то ще й любов, молоко, посмішку, захист. ⠀ Якщо зовсім не пощастило — тільки життя. ⠀ Якщо вам пощастило з мамою — у вас хороший зв’язок з усім, що вам дається просто так, тому що всесвіт вас любить. ⠀ У вас всередині є чудова «підпрограма», яка говорить, що світ щедрий і добрий і все, що потрібно — буде і що платити за це не потрібно. Якщо пощастило менше – то в цій підпрограмі прописано, що потрібно платити за це «правильною» поведінкою або там, що бути «невидимим» або чимось ще. ⠀ Або взагалі, що світ мізерний, бідний і нічого не допросишся, а будеш наполягати – отримаєш по перше число. ⠀ Тато теж дуже важливий, навіть якщо людина його ніколи не бачила. ⠀ Іноді взагалі найкраще, що тато може зробити, щоб дитина вижила — це піти відразу після зачаття і ніколи не повертатися. ⠀ Але це матиме наслідки. Якщо мама дає доступ до ресурсів, то тато дає визнання. ⠀ Саме від тата хлопчик почує: «справжній чоловік росте, молодець». ⠀ А дівчинка — «Ось моя принцеса». ⠀ Якщо з татом все було в порядку — людина виросте самодостатньою. ⠀ У неї вбудована «підпрограма», в якій прописано «я — молодець». ⠀ І нічия похвала їй не потрібна. ⠀ Але якщо для татового визнання треба було вивернутися навиворіт — ця підпрограма виглядає як «щоб визнали, треба вивернутися навиворіт». ⠀ Якщо визнання не вистачило, людина шукає його все життя. І знаходить. Багато. ⠀ Його всі знають, всі дякують. ⠀ Правда, не платять і не допомагають у відповідь... але йому і не потрібно. ⠀ Біда в тому, що скільки б не було похвали і визнання — це не татова похвала. ⠀ Бездонну чашу не наповнити. ⠀ Є багато способів, як з цим працювати. ⠀ Якщо всередині нас є якась наша частина, яка жадає похвали, значить десь там є і частина, яка може цю похвалу дати. ⠀ І треба просто зробити так, щоб вони зустрілися. Тетяна Черній

это называется флешбеки. существует множество инструментов для борьбы с этой хренью.

Коли слона потрібно перевезти літаком з однієї країни в іншу — наприклад, з Індії до США — його клітку наповнюють… маленькими курчатами. Так, ви не помилились: саме крихітними пташенятами. Навіщо це роблять? Попри свої гігантські розміри, слон має надзвичайно сильний страх завдати комусь шкоди. Тому під час всього перельоту він стоїть абсолютно нерухомо, боячись навіть ненароком наступити хоча б на одного з малюків. Саме так літак зберігає баланс. А для слона це ще й перше випробування його шляхетної натури. Вражені таким поводженням, вчені почали вивчати мозок слона і з’ясували: у цих тварин є веретеноподібні клітини — рідкісні нейрони, що зустрічаються також у людини. Саме вони відповідають за самосвідомість, емпатію і складне соціальне сприйняття. Інакше кажучи, слон — не лише велетень тілом, а й велетень душею. Він відчуває, розуміє, співчуває і діє мудро, мовчазно. Леонардо да Вінчі, якого захоплювала природа, писав про слона: > “Слон уособлює справедливість, розум і поміркованість”. І додавав: Заходячи у воду, він купається з гідністю, ніби хоче очиститися від усього злого. Якщо зустрічає загублену людину — лагідно показує їй правильний шлях. Ніколи не йде один: завжди у групі, завжди під проводом лідера. Він скромний. Парування відбувається лише вночі, наодинці з партнеркою, а повертаючись до стада, слон обов’язково омивається. Якщо дорогою трапляється інша група, обережно відсуває їх хоботом, аби не травмувати нікого. Але найбільш зворушує ось що: Коли слон відчуває наближення кінця, він іде від стада й помирає на самоті, у віддаленому місці. Навіщо? Щоб уберегти молодших від болю втрати. Заради скромності. Заради співчуття. Заради гідності. Три рідкісні чесноти. Навіть серед людей.

ага, дошло)) типа если собеседнику что-то не нравится, а мне нравится, то надо помалкивать ? мне кажется, это не про эмпатию, а про честность, нет?

+ то же хотела написать.

тут соглашусь. недавно совершенно случайно попала во Львове на экскурсию по Лычаковскому кладбищу (существует уже почти 240 лет, площадь 40 га, более 300 000 захоронений). я знаю, какой взнос в украинскую культуру сделали Маркиян Шашкевич, Иван Франко, Соломия Крушельницкая, Владимир Ивасюк, Ирина Фарион и другие известные личности, и их биографию можно просто почитать, но послушать экскурсовода, который знает непопулярные факты из их биографии, и увидеть их всех в одном месте - ну правда впечатлило. плюс надгробные скульптуры - настоящие произведения искусства именитых европейских и украинских скульпторов. оказывается, у них есть специальный "язык символов". никогда не думала , что такая экскурсия может быть реально интересной. два часа пролетели незаметно и мы не обошли даже десятую часть. теперь в моём календаре в разделе "Львов" ещё одна заметка "пару дней выделить на кладбище" )) PS. но да, для свидания - не лучшая идея

+ присоединяюсь. вот только с ребенком спешить не надо. сначала всё хорошо взвесить. Вам мог бы подойти парень с инвалидностью и своей жилплощадью. "На шею сесть" идея хорошая, но что-то мне подсказывает, что очереди обеспечунов к Вам нет.

нет. вообще с кем-нибудь. создалось впечатление, что Вы не способны на конфликт в принципе.

как часто Вы конфликтовали? можно хоть пару примеров?

Вы точно мерч? я размещаю рекламу уже больше 20-ти лет регулярно, и внимательно слежу, чтобы она не пропадала с просторов интернета (бывает заканчивается срок действия пакета). и это не зависит - звонят или не звонят. не звонили осенью 2008-го, не звонили ,когда начался ковид, не звонили, когда началась война.... но реклама ДОЛЖНА БЫТЬ. это железное правило. Вас нет, если нет Вашей рекламы.