Проблеми минулого про які хочеться поговорити

[bk malificenta]

Хочеться ну дуже багато сказати, або просто поговорити, обговорити. Знаєте, кажуть, що ті хто говорить тільки про те як йому погано, він просто не хоче пам'ятати добрі часи, чи події, бо зручно жити в стані жертви, адже полюбому, ну хочаб спокійні дні були. Та само собою були, і в мене вони були, не багато але були: народження доньки, чи згадки про того кого я щиро кохала... А якщо цим весь список і закінчується? Хтось скаже, ти дура бо були думки про смерть... А ви знаєте що я пережила, щоб були такі думки?... Хтось скаже, та ти і пів життя ще не прожила, що ти там гімно знаєш... А що ви знаєте, що таке прожити тисячу ран? А я знаю, хочете розкажу про кожну і як вона болить?.. Хтось скаже, чого ти куриш?.. А чого ви плітки розносите? Точна така сама непотрібна дурниця з якою простіше, спосіб коли треба рухатись далі з невеличким відпочинком... Ніііі точно не для похудіння чи для заспокоєння просто спосіб відпочити, розслабитись. І це лише та поверхня айсберга до загального запитання чого ти така .. таке воно життя коли ти завжди не в своїй тарілці.

 Трішки про себе.. недалечко 30, родичі далеко і слава богу, батьки давно на тому світі, і судячи з сьогоднішніх подій теж слава богу ( знаю що негарно звучить, але дійсно добре що не дожили, бо були б в шоці). Мама алкоголік, з батьком розвелась, який з часом став інвалідом,спився і помер. Є ще отчим.. хлопці якшо ви кажете що жінка вас пиляє, то ви отчима не знаєте, любитель подавити на болюче і дорікнути. Була ще бабуся, гестапо в юбці, побої і покарання за кожен невдалий і неправильний крок, можна було подумати що вона теж від цього якусь насолоду получає. А ще дідусь був який в 65 помер від раку, тед любитель хильнути чарчину, памятаю як незадовго до смерті сказав тицьнувши пальцем в мою сторону " ця чортиця краще б була померла при народжені, побачиш (бабусі каже) вона вас всіх в гріб зажене". Мені тоді десь 5-6 років було. Були однокласники, які в любий момент мене могли побити, поіздіватись,мало не збезчестили. Падчириці батька, які три місяці мене п'ятирічну катували. Ні друзів, ні прогулок, ні радості. Довіряю -ламають, добра - користуються, люблю і поважаю - обманюють Вони всі зараз померли, а я сиджу і думаю, може дід був правий, я чортиця раз всі хто кривдив або померли або просто бумерангом все вернулось? Це звичайно не може не тішили але... Рани то залишились...