В двух словах не обьяснить

[Freeloo]

Доброго дня, Антоніно!

Мене звати Катерина, мені 22 роки і це моя перша консультація в житті. Хтіла попросити вас про допомогу в вирішенні найбільшої проблеми: вчора ми з нареченим відсвяткували другу річницю сумісного життя. Я його дуже кохаю та мрію про те, щоб ми були разом і жили як нормальні люди, хоча впевнена, що такого ніколи не буде і з кожним днем надії на це маю все менше. Проблема в тому, що до стосунків з нареченим я мала стосунки з хлопцем на протязі 4 років. Після розлучення з ним не минуло й місяця як ми розпочали з нареченим, як то кажуть, зустрічатися. Усе дуже швидко розвивалось і за місяць ми почали разом жити і ще за деякий короткий час заручились. На початку наших відносин я геть не мала такого відношення до нього, як зараз і наробила найбільші помилки в житті. Хоча в той час і знала, що роблю погано і що пошкодую про це, але складається враження, що я спеціально випробоувала долю на міцність і чекала коли усе піде шкереберть. Довго чекати не довелось. Помилки, котрі я робила- розповідала чимало усього про минулі стосунки, чимало інтимних недопустимих подробиць. Роблячи це я знала, що вчиняю як тварина бездушна і що колись за таке зло поплачусь, але не припиняла цього робити. Окрім того мною керувало бажання викликати ревнощі зі сторони нареченого, так як цього дуже сильно не вистачало в попередніх стосунках і ось, розповідаючи такі сексуальні подробиці попередніх стосунків я чекала бурхливої реакції, котрої знову не отримувала. Виявилось, що наречений тоді на стільки сильно боявся мене втратити, що не смів і слово сказати про те, що йому не подобається таке слухати і він не хоче цього знати. Але тепер пізно і витерти з пам'яті усі ті розповіді я не можу. У коханого є стійкі і міцні принципи, позиції, погляди в житті. Я його єдина дівчина і на все життя, з його слів і дій я бачу впевнену позицію в цьому і не сумніваюсь. За пів року знущань він не витримав і все менше приховував той біль, який я йому приношу приниженнями. З того часу мені здається, що я дуже змінилась, моє відношення, мої погляди на світ і на людей, на стосунки і я дуже шкодую, що не роздумувала в свої 16 років над тим, кому я віддаю свою цноту і чи цінувати її ця людина. І якщо я зв'яжу своє життя не з нею то як буде тому, моєму чоловікові знати те, що він у мене не перший і не єдиний.

З нареченим ми стали дуже часто сваритись, інколи бувають перерви в день, що не відбувається ніяких розмов з того приводу, чому я так тоді вчинила і чому мені було начхати на нареченого. Мої відповіді про те, що я його тоді не знала і що думала, що навіть як є той, єдиний на все життя, то він напевно теж в цей момент з кимось розважається і я не буду для нього першою і він не збереже себе для мене. Такі відповіді не вирішують його питання і він задає його мені знову і знову. Під час цих розмов я на початку злилась, що він не насолоджується тим, що ми разом, а ось страждає і взагалі як так сміє. Потім мені почало бути шкода його та я почала відчувати вину за свої вчинки, але всерівно злилась на коханого, бо думала що то він так спеціально хоче мені ні то помститися, ні то провчити чи показати як йому погано і яка я скотина. Лише згодом, через добрячий рік, може й більше я зрозуміла, що він дуже хоче знайти розв'язок в цій ситуації та жити нормально і насолоджуватись життям. Друзі, котрим им розповідали про нашу ситуація не розуміють, вважають що він може сам просто взяти та не думати і не уявляти те, як я займалась сексом з колишнім хлопцем. А насправді він увесь час бачит ці образи і не може просто так їх позбутись, хоча дуже б хтів. Його мама вважає мене золотою дитиною, дуже мене любить, а мені так боляче чути це все, вона не знає правди і не знає на скільки погано явчинила з його сином. Але не з'являтись в гості я не можу, так як це приведе до багатьох питань а нервувань і т.д. Від цього буде лише гірше. Якщо я не вдаватиму, щоусе чудово вона переживатиме та розпитуватиме сина що сталось і що мені не подобається і що вона зробила не так. Мені дуже приємно в сім'ї коханого, дуже затишно і комфортно, але як згадую усі свої вчинки і як бачу як коханому погано через мене- не хочу жити і приносити той біль далі. Розумію, що якщо піду з життя зроблю неймовірно боляче батькам і коханому, найбільше стримує страх завдати такого великого болю мамі, але так хочеться припинити страждання коханого. І як находить відчай, здається що це єдиний вихід і вирішення проблеми. Він мене дуже кохає і покидати не хоче. Каже, що повністю радим ніколи не буде, що він не хоче принижуватись і радіти тому, що його кохану хтось мав і знає. Що хтось знає мене ліпше, ніж він, знає мене в первозданному стані. Але я бачити щодня його страждання просто не можу! Увесь час болить голова, маю підвищенний внутрішньо-черепний тиск. П'ю заспокійливі, але нічого не допомагає. Коханий вже звертався про допомогу до психологів в інтернеті, аое жоден не дав йому відповіді чи не наштовхнув його на теґу стежку, котра б допомогла якось вирішити цю проблему. Ми знаємо, що минулого не змінимо. Вдвох це усвідомлюємо. А відношення своє до минулого він змінити не може. Мене вигнали з університету, усі наші зусилля йдуть на ці розмови, котрі ніколи ні до чого доброго ще не довели. Під час однієї з них я викинула обручку і досі її не знайшли. Дуже шкодую про цей вчинок і каюсь. Я не хтіла цього зробити, але бувають часто такі моменти, коли здається, що життя ось-ось закінчиться, що він мене вже пеерстав кохати і що хочеться показати йому, як боляче він мені зробив та такі от стани й приводять до таких поганих вчинків. Потім від того, що накоїла дуже поган і соромно, дуже соромно. Розумію, що прощення мені немає. Розповісти відразу про усі важливі навіть деталі напевно не вдасться, але я постаралась як змогла. Щойно ще щось згадаю -відразу напишу. Дуже дякую завчасно за присвячений час! Дуже хочу знайти ту силу в собі, щоб витримувати розмови і не зриватись, щоб бути розуміншою та знайти той гачечок, за який він міг би вчепитись і дуже хочу, щоб надія, що кохання може вилікувати не зникла, але лише зміцнилась і почала реалізовуватись! Це напевно малесенький шматочок того, чого б хтілось досягти...

Дуже дякую!

[Антонина Слонь]

добрый день,

я буду отвечать на русском. вы можете писать на украинском и дальше

1. сформулируйте что станет результатом консультации для вас?

2. за что вы чувствуете вину - напишите кратко

[Freeloo]

добрый день,

я буду отвечать на русском. вы можете писать на украинском и дальше

1. сформулируйте что станет результатом консультации для вас?

2. за что вы чувствуете вину - напишите кратко

 

 

1. результатом стали б:

- міцна віра чи позиція в те, що я ще можу щось зробити, здатна якось показати чи змінити його погляд, позицію на минуле. показати, що найважливіше це те, що ми зараз разом, що я кохаю його, що найліпшим і єдиним виходом було б насолоджуватись тим, що ми тепер разом і що більше ніхто нікого з нас не отримає.

- здатність витримувати розмови, не гніватись відразу ж, як почую чи побачу, що знову усе життя погане і немає ніякої радості в ньому. що він дивується чому я сумую, якщо він нікому не належить, а лише мені і що я маю тішитись і не можу сумувати. хочу, щоб мене це не нервувало. адже я йому сотню разів казала, що мені дуже боляче бачити як він страждає і знати, що це все через мене.

- надія на ліпше та бажання жити

 

 

2. вину відчуваю за паршиву поведінку і зневагу на початку відносин, що, знаючи, що роблю боляче, далі продовжувала це робити і за недавній вчинок, котрий я зробила, викинувши обручку. так довго намагалась завоювати його довіру, а тут "вийшла з себе", коли почула, що він вважає мене повією і сказала, що він на таку не заслуговує, що йому потрібна така ж дівчина чиста і віддала обручку. він сказав, що вона йому не потрібна і щоб я її забрала. я розізлилась та викинула її з балкону під час хурделиці. ось така ситуація була і я шкодую, що не стрималась, адже знала, що це все ми говоримо на емоціях і не хочемо насправді кривдити один одного.

[Freeloo]

добрый день,

я буду отвечать на русском. вы можете писать на украинском и дальше

1. сформулируйте что станет результатом консультации для вас?

2. за что вы чувствуете вину - напишите кратко

 

 

1. хочу стати на 100% впевненою в тому, що я доклала усіх зусиль, щоб змінити ситуацію на ліпше і хочу докласти усіх-усіх зусиль насправді!

[Freeloo]

наречений після чималої кількості розмов з психлологами почав усе пояснювати тим, що він другосортний, а колишній і я- першосортні і що просто він не достойний того, щоб мати те, чого хоче

[Антонина Слонь]

1. хочу стати на 100% впевненою в тому, що я доклала усіх зусиль, щоб змінити ситуацію на ліпше і хочу докласти усіх-усіх зусиль насправді!-
   
2. что бы вы еще могли сделать из того что еще не сделали?
   
3. що найліпшим і єдиним виходом було б насолоджуватись тим, що ми тепер разом і що більше ніхто нікого з нас не отримає - сейчас этого ощущения нет?
   
4. я правильно вас слышу - вы устали чувствовать себя виноватой?
   

[Freeloo]

1. хочу стати на 100% впевненою в тому, що я доклала усіх зусиль, щоб змінити ситуацію на ліпше і хочу докласти усіх-усіх зусиль насправді!-
   
2. что бы вы еще могли сделать из того что еще не сделали?
   
3. що найліпшим і єдиним виходом було б насолоджуватись тим, що ми тепер разом і що більше ніхто нікого з нас не отримає - сейчас этого ощущения нет?
   
4. я правильно вас слышу - вы устали чувствовать себя виноватой?
   

 

 

можливо дійсно стомилась відчувати себе винною, але найвірнішим шляхом, щоб позбутись цього є, напевно, показати усіма шляхами те, як сильно я кохаю людину і як вона мені потрібна.

 

а щодо того що я ще не зробила... мене завжди вистачало не на довго, як я щось робила... нервів не вистачало на болючі і часто неправдиві слова мовчати, або відповідати спокійно, врівноважено і не реагувати на них злом. показувала усі почуття, але мене легко було звернути зі шляху сказавши чи показавши щось, чого я боюсь, або впевнити, що я не права*мене дуже легко впевнити в тому, що я в чомусь не права, чогось не знаю, я не вмію боротися*. а якщо я далі продовжуватиму так реагувати і так робити, то нічого не зміниться, це точно.

[Антонина Слонь]

за что вы более всего чувствуете вину?

за то что у вас была жизнь до встречи с мсч или за рассказы ему в деталях?