Перейти к содержанию

Неслучайная гостья

Премиум
  • Постов

    2570
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Победитель дней

    11

Весь контент Неслучайная гостья

  1. А, так там були повії))) А я реально подумала, що Автор зрадив дружині з таксистом))) Думала, запропонував себе таксисту в якості бонуса)))
  2. Мила Тоня. При всій моїй повазі до Вас - думаю, не варто так говорити... Хто з нас може знати про серце та душу іншого? Як знати, можливо, Енді - найправедніший... В усякому випадку, думаю, Бог кожній людині простягає руку з посилом : ти маєш шанс... Якщо голодний - візьми хліб життя; їж і живи... Це так, для Бога немає ніяких обмежень. Ні для Бога, ні для його Слова. І дійсно, хто на сьогоднішній день не чув, що вбивати не можна? Хто з людей (якщо з психікою все гаразд) не відчуває всім єством, що вбивство - це щось протиприродне?
  3. Ох, Ферзик ((( Можливо, це Вам дійсно варто коригувати з психологом... Це нічого, таке часто трапляється з багатьма... Особливо, якщо людина допитлива по натурі... Ну от. Саме на цьому, я думаю, і варто зосередитись. На діяльності, яка Вам вдається. На тому, як зробити щось якомога краще... І ще - я думаю, даремно Ви з родичами не спілкуєтесь. Ви їх не перевиховаєте і не зможете змінити. Зате вони все ж можуть подарувати Вам тепло спілкування... Те, що було колись, вже минуло, а сьогоднішній день дарує нові можливості. Це банально, але це працює. да все и так поняли, что ты клоун. можешь не представляться ) Та забийте Ви на його слова) Я знаю, що в тій вашій суперечці Ви були правий)
  4. Думаю, це слушно, Енді. Не вимагає. Навпаки - пропонує. "Хто має спрагу - приходь до мене і пий"
  5. Значить, Ви вже маєте, що хочете) А Ферзик має пошук і надію...
  6. А хто це знає, Енді? От Ви знаєте, чого хочете?)
  7. Бідний Ферзик((( Як шкода((... Але ж. Знаєте, всі люди травмовані з дитинства; так чи інакше. Дитина, поки вчиться ходити, багато разів падає і набиває собі синці та гулі. Проте, коли ходити навчиться, дуже тим задоволена) І навряд чи хтось, мов кришталеву вазу, носить в собі пам"ять про якийсь там набитий в дитинстві синець) Можливо, і Ваш тато, пане Ферзик, теж був травмований своїми болючими моментами... Тож, чи варто витрачати час свого життя на спогади про якісь там образи? Мені от цікаво інше: чи були у Вас моменти успіху? І які вони? Що Вас п"янить? Я би з цим не погодилася. Життя має сенс. Глибинний, пронизливий - радість руху, гармонія, відчуття миру та спокою, добро, відчуття спільноти... Саме тому варто жити. Бути вдячним за кожний подарований момент... Він розумний) Він ще доб"ється. Тільки битися не потрібно)
  8. Смешной. Как будто у тебя она есть.) Енді це не потрібно. Він і так користується попитом у жінок) Він розумний) А це вельми еротично)
  9. Те, що трапилось з Вами, трапляється з людьми насправді досить часто. Спрага пошуку. Вкрай необхідно щось знайти. Щось дуже важливе. Ви розумний. І серце у Вас добре. Тому маєте всі шанси на успіх❤️
  10. Контроль ситуації?) Це забобони) Середньовічні)
  11. Звинувачувати когось або звинувачувати себе - і те, і інше - пастка в однаковій мірі, як мені здається. Чому одразу так, Енді?) Будь-які події в житті - швидше можливість, ніж вирок)
  12. На жаль, від такої фігні потерпає багато людей( Певно, думають, що життя - гумове, і його можна витрачати на будь-що((
  13. Мабудь, так воно і є( Але, думаю, зараз йому не варто у всьому звинувачувати маму( Витрачати на це(на звинувачення) енергію(свою, дорогоцінну)....
  14. Дуже Вас шкода, Ферзик((( Тобто, щиро Вам співчуваю... Головне - не впадайте у відчай та не втрачайте надію... І ще: піти і "помєтатись" - це був Ваш вибір, Ваш особистий. Значить, Вам це було для чогось потрібно. Не варто шкодувати за тим, чого не змінити.
  15. Думаю, справа не в тому, що він має, або чого не має. А в тому, що він незадоволений. Незадоволення - це і є проблема. Це Ви про себе, Енді?) Вибачте, якось так здалося на мить)...
  16. Але йому хочеться трішечки прикрасити своє життя.... Можливо, тут варто проявити якусь фантазію... Можливо, просто приділити мамі більше уваги, проявити якусь людяність... Звичайну, життєву. Не анімешну.
  17. Отже, виходить, на даний момент він має саме те, що йому потрібно)
  18. І одного несподіваного разу пан Анімешнік з жалем усвідомить, що його мама - найпрекрасніша людина((...
  19. )))))) Певно, у необізнаного читача навіть може скластися враження, що Ви знаєте, про що говорите)))) Швидше, цілеспрямовано вводить в оману( Совдепія - не таке вже й далеке минуле; ми були свідками злиденного сірого рабського існування(
  20. Ну здрасті Вам через духовку) На них якраз потрібно зосередитись, націлитись)
×
×
  • Создать...