Витальная интерполяция) музыка, философские размышлизмы и прочая белиберда которая мне интересна))

[яТоня]

Артур Дронь

Перше до коринтян

Любов довготерпить, любов милосердствує,

не заздрить, любов не величається,

любов боїться тваринним страхом,

але продовжує йти,

любов могла б здатися, залишити все,

але продовжує йти.

А інколи в любові прострелені ноги,

або в ногах у любові осколки,

і ноги її стискають турнікети,

або ніг у любові більше немає.

Тоді любов несуть її друзі.

 

Любов риє окопи і живе в них,

і гризе у них лід із розрізаної пляшки

коли хоче пити у мінус двадцять.

Любов виходить на бойові чергування,

піднімається на позиції

з грижами, з температурами, із простатитами, 

із контузіями, з астмами і алергіями, 

з високою імовірністю 

не повернутися,

з думками про когось 

найважливішого.

Все зносить, вірить у все, сподівається всього, все терпить!

 

Любов розрізняє на слух

виходи градів, прильоти мін і рух танків.

Очі любові болять,

коли довго дивиться в тепловізор

Прокидається любов уночі, 

коли миші в бліндажі заповзають

під її бушлат.

Інколи любов

довго блює у посадці після важкого бою.

А інколи

любов закриває очі друзям своїм.

І загортає їх в спальники

і виносить.

 

Ніколи любов не перестає! 

Хоч пророцтва й існують, та припиняться, 

хоч мови існують, замовкнуть, 

хоч існує знання, та скасується.

Бо інколи закінчується обстріл,

і любові закривають очі,

і друзі загортають її в спальники,

і виносять.

 

І тоді вона

переходить живим.

[Неслучайная гостья]

 

[яТоня]

"порядок и связь идей тоже самое что и порядок и связь вещей" Спиноза 

 

 

 

 

[clouds]

 

[яТоня]

 

Я родився, мамо, у сорочці, На яку “скидалися” селом.

Мене три версти тягнули хлопці,

Я чекав вже зустрічі з Христом!

Мене три версти тягнули хлопці

Й мого Ангела тягли на плечах, І його контузило в боях.

Він стогнав так, наче дід старечий,

Чи рушницею підбитий птах.

Його крила, вже давно не білі,

Брудним шматтям сунулись за ним,

І смерділи гидко, бо поцвіли.

Бо довкола сирість, їдкий дим.

Я й тому живим, мабуть,лишився, Хто ж мене на Небо понесе?! І ще місяці зо два не брився, Там би не впізнали у лице.

Лежимо з ним у бинтах в шпиталі,

Мені в вену,а йому в крило,

Ллють води живої по бокалі,

Кажуть, нам добряче повезло. Моляться старенькі на колінах,

Палять в храмі свічі панотці,

Щоб щастило янголам та сину...

На “сорочку” сотня в кулаці….

 

 

[яТоня]

 

 

 

[яТоня]

 

 

 

 

 

[яТоня]

 

 

[яТоня]

 

 

 

 

[clouds]

 

[яТоня]

 

[яТоня]

[яТоня]

https://huxley.media/pojushhij-chuzhoj-vnutri-nas-takoj-znakomyj-neznakomyj-jazyk/

[игуменн]

 

[яТоня]

очень красиво)) спасибо 

[яТоня]

 

[яТоня]

 

 

Христос воскрес! дорогие мои!))

мира нам, любви, человечности и как Христос победил тьму так и украинцы  воскреснут новой, честной нацией.

Воистину воскрес!

 

 

[яТоня]

не взлетела ракета Маска 

[яТоня]

 

 

[яТоня]

 

[яТоня]

на форуме есть тема в которой женщина жалуется что ее не замечают, попался этот ролик и сасоциировалось с темой, тут не обязательно привязывать и ролик не показатель причин одиночества, но тут и как социальная реакция очень интересно))

 

 

 

религиозный юмор)

 

[яТоня]

 

 

 

Шопенгауэр был уверен, что эстетическое чувство возможно только в глубоком созерцании (природы, искусства, архитектуры, музыки)- в котором отсутствует Эго, не совсем я с ним согласна))